Юрій Андрухович народився 13 березня 1960
року в Івано-Франківську.
Творчий
доробок письменника можна поділити на дві головні складові: поетичну і прозову
Андрухович є
одним із найяскравіших авторів Станіславського феномену – спільноти
письменників і митців, що розвинулася на зламі вісімдесятих-дев’яностих років в
Івано-Франківську й стала справжнім творчим вибухом того часу. Феномен
засвідчив появу нової сучасної літератури європейського ґатунку.
Найвідомішими романами автора є «Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця…».
Перша збірка
поезій Ю. Андруховича – «Небо і площі», вийшла у 1985 році. Наступними були
збірки «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні
птахи і рослини з додатком «Індія»: Колекція віршів» (1997), «Пісні для
Мертвого півня» (2004), «Листи в Україну» (2013).
Його поезія характеризується
поєднанням іронії, містики та барокової стилістики.
У поезії Юрія Андруховича живе якесь
особливе сприйняття світу, в основі якого – вічне буяння молодості, енергії,
пошуку «духовної вертикалі буття», наснаги і неспокою. Минуле й теперішнє тісно
переплітаються, утворюючи своєрідний колаж з алюзій, асоціацій, метафор, цитат
із творів інших письменників, алегорій. Прикметними ознаками поетичного стилю є
поєднання патетики з іронією, а також оптимізм, віра в перемогу добра над злом,
світла над темрявою.
Юрій Андрухович став лавреатом Міжнародної літературної премії імені Стефана Гейма 2026 року. Про рішення кураторської ради оголосили в німецькому місті Хемніц.