Калейдоскоп новинок літератури у відділі абонементу

 

Даценко Ю.

    Життя вічне : роман / Ю. Даценко. - Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2023. - 400 с.

    1921 рік. Проскурівський лікар Яків Ровнєр за примхою долі перебирається до невеликого села Сутківці. Утім таємниці й загадки знаходять його навіть тут, адже незабаром до села прибуває столичний комісар, якого дуже цікавлять руїни місцевого замку. Подейкують, що під ними існує таємний підземний хід. Комісар влаштовує масштабні розкопки. І все недарма: під руїнами справді щось є. Але звідки про це було відомо комісарові? Яків не може повірити у звичайний збіг. Усе це якось стосується колишнього власника села Тадеуша Грабянки, про якого кажуть, начебто він володів скарбом. Яків Ровнєр починає власне розслідування. І що глибше він копатиме в древню історію роду Грабянок, то небезпечнішою виявиться правда. Адже там, посеред кісток та таємниць, оповитих павутинням, заховано не просто скарб, а могутню силу, здатну змінити хід світової історії…

Калина О.

    Довга дорога додому : [роман] / О. Калина. - Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2023. - 208 с.

  «Казарма» – слово із залізним присмаком. Так називався будинок, де жила головна героїня Мар'яна. Замість сімейного затишку тут панував деспотизм і страх. Батько Мар’яни був дуже жорстокою людиною і тримав у страху всю родину.

   З дитинства дівчина бажала батькові лише смерті. І коли він помер, донька видихнула з полегшенням. Гадала, що нарешті вільна. Але Мар’яна стає іграшкою в руках ще одного тирана. Брат Сергій прагне підкорити її та продати багатієві. Коли Мар’яна стає власністю Андрія, їй здається, що це кінець. Однак попереду довгий шлях. Від страху й безпорадності - до моторошної, ледь не потойбічної, помсти. Мар’яна не вірила в те, що настане справедливість. Тому вона сама віддасть належне тим, хто заслуговує на покарання…

Багряний І.

    Сад Гетсиманський : [роман] / І. Багряний. - Харків : Фоліо, 2022. - 572 с. : іл.

    Роман «Сад Гетсиманський», написаний у 1950 році, уславив ім’я Івана Багряного (1906—1963), українського письменника, поета, драматурга, політичного діяча, на весь світ. Це був один з перших творів, в якому вражаюче правдиво зображено всю страшну сутність радянського режиму у роки масових репресій. За кожною сторінкою роману — біль і страждання, відчай і надії тих, кого зім’яла безжальна сталінська машина смерті. Багряний описав те, що сам пережив і про що не можна було мовчати. Головного героя роману він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею — несхитністю духу й вірою в непереможність добра. Його Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався. І це робить його гідним високого звання людини.

Овенс Д.

    Там, де співають раки : [роман] / Д. Овенс ; [пер. з англ. О. Жильникової]. - Харків : Vivat, 2023. - 432с. - (Серія «Художня література»).

     Кайя все життя спостерігає за безкраїми луками на узбережжі — маршами. Вона самотня посеред цієї дикої природи, їй доводиться в усьому покладатися лише на себе. З-поміж рідних у неї залишився тільки батько, але йому байдуже до доньки. Побоюючись, що її знов покинуть, Кайя не підпускає до себе нікого й ховається від проблем, як це роблять раки, за якими вона любить спостерігати. Та на все свій час, і одного разу дівчина усвідомлює, що ладна розділити з кимось свій закритий від сторонніх очей світ.
    Це роман про вихід із зони комфорту, пошук однодумців і дорослішання без втрати власної особистості, хай би якої думки про це було оточення.

Дімаров А. А.

    І будуть люди : роман / А. А. Дімаров ; [худож.-оформл. О. А. Гугалова-Мешкова]. - Харків : Фоліо, 2022. - 973 с. - (Великий роман).

    Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання  роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи — третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання ,як перша в країні історична родинна сага.

Наша шана і пам’ять – Блаженнішому Любомиру Гузарю – до 90-ої річниці від дня народження глави Української греко-католицької церкви

22 лютого, в передодні 90-річчя від дня народження верховного архієпископа УГКЦ, предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузаря, ми запросили на вечір пам’яті та спогадів про нього шановних гостей й активну талановиту нашу молодь – наших друзів і читачів з КЗЗСО «Луцький ліцей №28 Луцької міської ради».

 Блаженніший Любомир Гузар – видатний українець і непересічна людина, який все життя жив просто, працював для людей та України. Його недільні теле-та радіопроповіді пам’ятають мільйони українців до сьогодні, бо то були не просто християнські настанови, то були теплі, мудрі розмови, ніби з батьком – іронічним, сильним і гідним.

Не могли оминути і ми з нашими друзями та читачами цей поважний ювілей. Тому, із задоволенням слухали спогади про зустрічі з Блаженнішим отцем Олександром Іванько Луцького Екзархату Української греко-католицької церкви, його пастирське звернення до юнацької аудиторії. Всі були здивовані, що в м. Ківерці живе далека родичка Любомира Гузаря по материнській лінії і вивчали разом родове дерево їхніх спільних предків від 16 століття. Впродовж усіх розмов так і виринали з книг, документальних стрічок та спогадів наших гостей цитати Блаженнішого Любомира  як думки у спадок. Чудовим моментом було звучання скрипки юної музикантки, учениці спеціалізованої музичної школи ім. С. Крушельницької, доньки отця Олександра – Марії-Терези Іванько. Уривки з різних концертів та «Мелодію» М. Скорика, якого дуже шанував Любомир Гузар, всі слухали, ніби серцем Блаженнішого.

Всі думки Любомира Гузаря актуальні до сьогодні, вони ніби вчора ним сказані. До прикладу, про нашу перемогу: «Наш народ має духовну силу здобути остаточну перемогу. Цю силу треба використати: відректися від корупції, забезпечити рівність прав…Наше минуле та сучасне вчить нас, що ми – можемо, а якщо можемо, то повинні збудувати рідну хату, в якій будемо щасливими мешканцями».

Згадуючи 24.02.22

  

Ми давно вже співпрацюємо з молодими людьми реабілітаційного центру «Джерело життя». Напередодні року від страшного дня повномасштабного вторгнення росіі в Україну ми з вихованцями «Джерела життя» згадали перший місяць вторгнення, перші евакуації, вибухи  й тривоги, руйнування, втрати, сирени. Вшанували пам’ять наших вояків, які віддали життя за Україну. Війна створила воєнний мистецький контент, як то – анімацію, пісні, реп, короткометражки-скетчі, повні метри фільмів про війну 2014-2022 років. Ми й про це нагадали. Бо пам’ятати – то важливо. Бо бути вільними – то мати гідність. Такі години пам’яті завжди тяжко даються. Але вихованці «Джерела життя» навіть поезію про війну самі відібрали і зачитали в пам’ять про 24 лютого і всіх постраждалих за всі 9 років спротиву тоталітарній загарбницькій росії. Ділимося фото і молимося за мир. Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! Україна – понад усе!

 

«Читати модно завжди!»

Пропонуємо літературу від Українського інституту книги

Знайомимо вас з творчістю сучасних українських письменників, книги яких треба знати, читати та слухати , які ви можете отримати у відділі абонементу нашої бібліотеки.

Сучасна означає актуальна. Не просто така, яка написана в той самий період, коли ми її читаємо, а така, яку потрібно читати зараз.

Сучасна українська література – це більше, ніж література. Адже вона допомагає побачити картину нашого з вами світу таким, яким він є. Хороші книги дають нам орієнтири, вказують напрямки розвитку. Ми читаємо, впізнаємо в героях себе, своїх знайомих, спостерігаємо за їхнім розвитком у творі, а потім бачимо, чим все закінчиться і з цього робимо висновки.

Письменник – це очі, думки та совість суспільства. Чесність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду презентують справжнього письменника. Його пильні спостереження, влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і в той же самий час – формотворчим елементом історичного періоду та його культурного пласту.

Михайлишин І.

  Фуга «119» в тональності полону / І. Михайлишин. - Київ : ДИПА, 2021. - 344 с.

«Фуга 119» – книга про ворожий полон, куди потрапили добровольці батальйону «Донбас» після боїв у місті Іловайськ. Реальність, яку неможливо передати традиційними формами написання. Переосмислення та пошук нового привів автора до застосування принципу побудови фуги – поліфонічного музичного твору.

Це дає змогу повною мірою передати сплетіння болю та жаху – звичної буденності полону, де вихід можливий тільки через смерть.

Демський А.

  Чорнобильський роман / А. Демський. - Київ : Саміт-книга, 2021. - 368 с.

«Чорнобильський роман» Анатолія Демського – результат понад десяти років творчої роботи і десятиліть роздумів та досліджень.

Автор розповідає історію кохання і флірту глибокими екскурсами в історію Чорнобиля і не тільки. Йому важлива вдумлива розмова з читачем, якого не злякає детальний виклад обставин і формул.

Андрухович Ю. І.

  Радіо Ніч : роман / Ю. І. Андрухович. - Чернівці : Меридіан Черновіц, 2021. - 456 c.

Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись втікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби – це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не заволодіти і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?..

«Радіо Ніч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з мандрівними музикантами Середньовіччя.

Шекерик-Доників П.

  Дідо Иванчік : роман / П. Шекерик-Доників ; у пер. І. Андрусяка. - Брустурів : Дискурсус, 2021. - 576 с.

Історія «Діда Иванчіка» – шлях горянина, мисливця і мольфара. На кичерах і зарінках Иванчік, конкуруючи за право бути найкращим, практикує «замовляння», «обертини» й «чінки», відвідує весілля й похорони, церкву й полонину, має справи з бандитами й бісами, косарями й мольфарами, будує, танцює, рефлексує і курить люльку.

«Дідо Иванчік» – це також проникнення у свідомість гуцула наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, де градовий бог є не менш реальним за цісаря, а кохання до мавки може бути сильнішим за любов до власної дружини.

Стяжкіна О.

  Смерть лева Сесіла мала сенс : [роман] / О. Стяжкіна. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2021. - 240 с.

«Смерть лева Сесіла мала сенс» – роман Олени Стяжкіної про нашу війну й про долі людей, випадково поєднаних у Донецькому пологовому будинку в 1986-му році. Магія фотографії та запозичених імен перетворює незнайомців на гілки генеалогічного дерева – і вони врешті стають родиною, головна в якій – маленька дівчинка. У книжці безліч переходів – стоматолог стає воєнним хірургом, цап – сапером-собакою, боягузливий радянський чиновник набуває рис янгола-охоронця, продавчиня косметики перетворюється на інструктора зі снайперської стрільби...

Це перший роман авторки українською мовою – втім, не повністю: за задумом, українська тут – чи не найголовніша точка переходу, в якій свідоме прощання з російською означає для героїв та негероїв можливість бути собою.

Стахівська Ю.

  Таємниця Могилянки і зниклий ключ : [для мол. і серед. шк. віку] / Ю. Стахівська ; іл. Iryna Sadova. - Київ : Портал, 2020. - 96 с. : іл.

За кількасот років своєї історії Києво-Могилянська академія зібрала чимало таємниць і дивовиж. Тут досі збереглися будівлі й речі, що можуть перенести в славну добу бароко. Принаймні дівчинку Лізу таки перенесли. Разом із нею ми побачимо давню Могилянку, дізнаємося її легенди і знайдемо один дуже важливий ключ. До речі, що в цій історії робить підводний човен?

Бібліотечний урок як бальзам на душу бібліотекаря або Знати, де бібліотека

Коли нам телефонують вчителі і просять провести екскурсію бібліотекою та розповісти про цікаві книги, ми реально ніби змащуємо нашу бібліотечну душу бальзамом. Радіємо, що до бібліотеки йдуть, щасливі, що наша робота не є формальною і непотрібною суспільству, спокійні за майбутнє тих прекрасних дітей, яким розказували про книги та бібліотеку. А назавтра вони до нас прийдуть з татом чи мамою і будуть на довгі роки нашими постійними читачами. Дякуємо за увагу до нас вчителям та учням ліцею №27. Приходьте ще! Поусміхаємось)))

 

Книги від Українського інституту книги

Не до нових книг для бібліотек було державі минулого року. Та й цього, зрештою, також. Наша бібліотека від Українського інституту книги у 2020 та 2021 роках отримала дууууже круті видання для всіх вікових категорій нашого читача: від 3 до 103 років – точно).

На полицях відділу абонементу ці книги не залежуються довше двох тижнів, деякі миттєво відбираються читачами відразу, як тільки попередній читач повернув книгу.

Ми вирішили знову популяризувати в блозі абонементу книги, які вже мають відгуки і своїх фанатів-читачів..

Отже, пропонуємо вам три книги-трилери. Якісь особливі вони, бо і класичним детективом не назвеш, трилером чистої води – також. Змішаний такий екшен. 

Урсула Познанські «Секулум»

Про авторку: Урсула Познанскі – одна з найуспішніших сучасних австрійських письменниць. Вивчала японістику, журналістику, театральне мистецтво і право у Віденському університеті. Працювала редактором в одному з медичних видавництв. Перша її книжка вийшла 2003 року. Але стала письменниця широковідомою завдяки роману-трилеру «Ереб».  Спеціалізується здебільшого на підлітковій та юнацькій літературі, однак чималий успіх мають і її кримінальні романи для дорослої аудиторії. Проживає у Відні. Українською мовою перекладено два трилери письменниці - «Ереб» і «Секулум».

Про роман: гурт хлопців і дівчат вирушає на п’ять днів у дикий ліс зіграти рольову гру у стилі Середньовіччя: ані мобілок, ані сучасного одягу, навіть окулярів з собою брати не можна, натомість – лляні свитки та дерев’яні мечі. Бастіан, студент з репутацією заучки, на відміну від усього гурту, у грі новачок, та й Середньовіччям не вельми цікавиться, його привела у гру симпатія до Сандри. Зі скепсисом він вислуховує легенду про місцевість, де відбудеться гра, але вже з першого дня його спантеличують дивні і непояснювані ситуації, що загрожують реальному життю і здоров’ю учасників. Прокляття з легенди набуває все матеріальніших рис. Та чи варто повірити в містику, а може, краще зберегти притомність розуму? 

Юрій Винничук «Вілла Деккера»

Про автора: Український письменник, журналіст та редактор.

Народився 18 березня 1952 року. Закінчив Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. З 1974 живе у Львові. Працював вантажником та художником-оформлювачем. У 1987-1991 рр. працював на посаді режисера у Львівському естрадному театрі «Не журись!». Написав сценарії для вистав «Не журись!» та низки пісенних текстів. Працював редактором у газетах «Post-Поступ», «Гульвіса», «Поступ». Написав низку творів, а також був упорядником кількох антологій. Перекладав з англійської, валлійської та слов'янських мов. Твори Винничука відомі у низці країн світу, серед яких Англія, Аргентина, Білорусь, Канада, Німеччина, Польща, Сербія, США, Франція, Хорватія, Чехія. За мотивами казок Винничуку «Історія одного Поросятка» та «Як метелик вивчав життя» створено мультфільми. Його романи містичні, чорногуморні, глибоко щирі і моторошні.

Про книгу: Як і властиво Юрію Винничуку, «Вілла Деккера» віртуозно балансує на межі ретродетективу й політичного трилера – так само, як герої книжки балансують у невизначеному межичасі буквально за кілька днів до початку Другої світової. Вир драматичних подій та яскравий гумор, глибоке знання таємного життя.

https://www.youtube.com/watch?v=cCAAdzfxRk0 - відеоогляд книги гляньте тут. 

Анрі Шарр’єр «Метелик»

Про автора: Анрі Шарр’єр – французький письменник, що здобув світову популярність завдяки своєму автобіографічному роману «Метелик». Письменника було помилково звинувачено у вбивстві, якого він не скоював. Майже п’ятнадцять років він боровся за своє чесне ім’я та свободу, нарешті отримавши виправдання. Історія цієї боротьби стала основою роману «Метелик».

Про книгу: Гостросюжетний пригодницький роман «Метелик» – белетризована автобіографія. 1931 року двадцятип’ятирічного А. Шарр’єра було несправедливо звинувачено в убивстві й засуджено на довічну каторгу. Згодом він написав роман, розповівши про жахіття, які побачив і пережив у французьких в’язницях та на каторзі, а також про свої неодноразові втечі й пов’язані з цим небезпечні пригоди – у відкритому океані, в джунглях, у далеких чужих краях. 

1969 року А. Шарр’єра виправдали. Сталося це після виходу у світ книжки «Метелик», яка одразу ж стала бестселером. Відтоді роман витримав у Франції понад десять видань. Американський кінорежисер Ф. Шеффнер зняв за цим твором однойменний фільм (Метелик / Papillon (1973)), що з величезним успіхом пройшов на екранах багатьох країн світу. 

Людина здається. А метелик уперто б’ється об міцне, непробивне скло ліхтаря. Перепони – ніщо на шляху до світла свободи, яку неможливо втримати за ґратами.

Отакий от книжковий кайф на сьогодні. Цікаво? То – бігом до нашого абонементу в бібліотеці на Волі, 2!  Будемо вам раді. Вам і вашому вибору.

Далі ще будуть огляди книг від Українського інституту книги. Заглядайде інколи до нашого блогу). Па-па.