Дочинець М. «Синій зошит». «Синій зошит» – це крихти спостережень, одкровень, зауваг і мудрих приписів, «кристали днів світящих», як любив казати карпатський мудрець, чий багатющий досвід і ліг в основу книги. Про що ж вона? Про те, що нас оберігає в цьому світі, що є Домом душі, від чого просвітні наші дні, про чудесне і нове, про фарби серця, про ціни і цінності, про вершини і рівнини, про вітаміни радості, про очі провидіння, про те, що написано на заплющених повіках, про закон ноги і сліду, про плин довголіття, про закон множення і примноження, про те, в чому слабість і в чому сила українства, про нитки, що ведуть у вічність, про те, що ми їмо і що їсть нас, про ліки під руками і… ногами, про силу і красу «густого слова», яким це написано. А ще – «Скриня маленьких секретів», які можуть прислужитися нам у щоденному тривку.

Пантюк С. «Війна і ми». Сергій Пантюк, пригадавши події у Придністров’ї та Карабаху, розповів про свою філософію війни.

До історичної тематики письменники звертаються не просто так. До цієї теми треба дійти – таланту, як і хорошому вину, потрібна витримка, перевірка часом. Бо говорити про історію треба лиш тоді, коли маєш що сказати, коли маєш свій особистий погляд на події минувшини. А ще – треба відстань у часі. Аби події таки стали історією.

В сучасній українській літературі вже не перший рік культивуються теми УПА, Голодомору, Другої світової війни. Полиці книгарень уже насичені літературою про ці події. Час минає, й автори уже звертають увагу на  ситуації, які історією тільки стають. Сергій Пантюк у прозовій книжці «Війна і ми» звертається до подій значно ближчих – війна на Кавказі та конфлікт у Придністров’ї. Власне, книжка не лише про це, а й про війну загалом – бо ж ми кожногодня ми вступаємо в боротьбу зі світом, з оточенням і з самим собою. І Сергій Пантюк взявся осмислити цю вічну, безупинну війну у глобальному масштабі. Окрім усього, ця книжка – певний крок у творчості письменника, адже ми його знаємо більше як поета. У Сергія Пантюка окрім 11 поетичних збірок, є й проза – роман «Сім днів і вузол смерті» (2007) та книга прози «Як зав’язати з бухлом і курінням» (2009). Але «Війна і ми» кардинально змінює враження про письменника, бо ж Сергія Пантюка звично сприймати як провокатора, жартівника. А ця книжка показує інший бік таланту – вміння говорити про серйозні філософські речі без стьобу.

Доляк Н. «Загублений між війнами». Існують такі особистості, яким життєвої сили Бог відміряв ніби на двох (якщо не чотирьох). Саме таким був український прозаїк і поет Юрій Будяк (Покос). Його дивна доля вражає.
Цій непересічній людині довелося жити, мабуть, в один з найскладніших історичних періодів — у першій половині ХХ століття. Юрій Покос пройшов крізь розрух революції, темряву трьох війн і морок табору, не втративши людської гідності. Мужній воїн, мандрівник, революціонер, сільський вчитель, журналіст, громадський діяч, політичний в`язень, до того ж талановитий літератор – це все про нього! У звичайний людський вік вмістилася надзвичайна доля, і життя дивовижної людини стало ніби дзеркалом несамовитого часу...

Мориквас Н. «Корнелія». Найбільше місця в серці юної красуні Корнелії займає відомий поет-молодомузівець Петро Карманський... Це твір глибокого проникнення письменниці у буття галичан 30-50-х років минулого століття. Серед учасників романного дійства – конкретні і вигадані особи, які, творячи свої біографії і достовірні історії, стали жертвами і героями епохи. Роман-есей є своєрідним пророцтвом, застереженням до трагічних реалій нашого часу.

Радушинська О. «Метелики в крижаних панцирах». «Це – повість про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритись світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність...»

Фіалко Н. «Коли брати стають ворогами…». Нова книга Ніни Фіалко дає змогу читачам оцінити події 2013-2014 років поглядом «майданутої». Авторка твору змушує нас осмислити багато подій, які відбувалися на українській землі. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії України, які не висвітлювали в підручниках і про які не дискутували в періодиці. Лише після Революції Гідності стало можливим говорити й писати про те, що нас хвилює, але досі не заведено обговорювати все відверто. Читайте, пізнавайте, розмірковуйте...

Жадан С. «Ворошиловград». «Ворошиловград» - роман жорсткий, меланхолійний та реалістичний. Наскільки взагалі реалістичним може бути соцреалізм.Одного разу ти дізнаєшся, що твій брат зник у невідомому напрямку, приятелі займаються фінансовими аферами, а бізнес намагаються перекупити представники незрозумілих структур. Реальність виявляється хисткою та зникомою, життя робить крок убік, і ти несподівано опиняєшся поміж своїм минулим, де на тебе чекають друзі, й майбутнім, де на тебе чекають вороги. Історії українського рейдерства присвячується.