Цього року
світ відзначає 120-річчя з моменту започаткування Нобелівської премії, яку
дослідники називають феноменом ХХ століття.
Про цю
премію чули всі. Але чи знаєте ви, як виникла ця найвідоміша премія? Хто
отримав її двічі? А хто й взагалі відмовився від нагороди?
Премія
була заснована шведським науковцем і філантропом Альфредом Нобелем (1833-1896).
За своє життя він запатентував 355 винаходів, включаючи динаміт. Нобелівський
фонд було створено в 1900 р. з метою виконання заповіту Альфреда Нобеля. У
заповіті він висловив бажання ділити річні доходи від його спадщини на п’ять
рівних частин між тими науковцям, які найбільше прислужилися людству у різних
сферах діяльності (фізиці, хімії, фізіології та медицині, літературі та у
мирі).
Нобелівські
премії вручають щороку 10 грудня – у день смерті А. Нобеля у Стокгольмі під час
урочистої церемонії. Премію миру – того ж дня у столиці Норвегії Осло в
присутності короля Норвегії та монаршої родини.
Чи знаєте
ви, що четверо науковців виявилися двічі лауреатами Нобелівської премії. Так,
американський фізик Д. Бардін отримав її у 1956 р. за винахід транзистора та
вдруге у 1972-му за розробку теорії надпровідності – властивості деяких твердих
тіл пропускати електричний струм без опору.
Варто
зазначити, що серед лауреатів премії дуже мало жінок. Найвідоміша двічі
премійована жінка-лауреатка це, звісно ж, М. Кюрі, що мала польсько-французьке
походження. Загалом 44 рази Нобелівську премію отримували жінки, причому лише
16 разів – за досягнення у галузі однієї з трьох природничих дисциплін.
Висувати кандидатом на присудження премії можна тільки живу людину. Однак двічі
в історії вона була присуджена посмертно – Нобелівська премія миру 1961 р.
шведу Д. Хаммаршелду та з літератури 1931 р. також шведу Е. А. Карлфельдту.
Були й відмови від премії. За всю історію існування Нобелівської премії від неї
відмовились 6 лауреатів – серед них в’єтнамський політик Л. Д. Тхо, бо на його
батьківщині тривала громадянська війна; радянський письменник Б. Пастернак –
через тиск на нього влади СРСР та французький філософ і письменник Ж.-П. Сартр,
якій взагалі відкидав будь-які офіційні відзнаки. За статистикою, найбільше
Нобелівських премій з фізики, хімії та медицини дісталося американцям - 43
відсотки.
Цікавим є й
те, що найчастіше лауреатами Нобелівської премії ставали люди, які народилися
21 травня та 28 лютого. Середній вік нагороджених в усіх шести номінаціях – 59
років. Дещо молодші лауреати премій з природничих дисциплін: серед хіміків та
фізиків це 57 років, з медицини – 55. Наймолодшим науковцем, який отримав
премію, став 25-літній фізик В. Л. Брегг у 1915 р. А найстаршим – у 2002 р.
американський фізик Р. Девіс-молодший, якому тоді було 88 років. У ще більш
літньому віці – відповідно 90 та 89 років – були американці Л. Гурвіч та Л.
Шеплі, нагороджені преміями з економіки у 2007 р.
У 2014 р.
Нобелівську премію миру отримала 17-літня М. Юсафзай, яка бореться за права
дівчат на освіту в Пакистані. Україна ще не має свого нобеліанта, але це –
питання часу.
Від України
висувалися: І. Франко, В. Винниченко, П. Тичина, М. Бажан, У. Самчук, В. Стус,
Л. Костенко. І. Франко і В. Стус не дожили до розгляду їхніх справ. П. Тичина і
М. Бажан відмовилися брати участь у конкурсі. П. Тичина через політичні мотиви
(боявся повторити долю Б. Пастернака). М. Бажан – через незнання його творчості
за кордоном. У вересні 2018 р. Верховна рада України висунула на отримання
премії кандидатуру українського режисера О. Сенцова, з огляду на його мужню
поведінку та готовність пожертвувати своїм життям заради свободи інших.
Немає коментарів:
Дописати коментар