Борис Олійник

 

22 жовтня виповнюється 85 років від дня народження Бориса Ілліча Олійника (1935-2017) українського поета, громадського діяча, академіка НАН України, лауреата Державної премії СРСР (1975), Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1983), Героя України (2005). З 2010 року Борис Олійник очолював Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Дебютував у літературі 1959 року книжкою-нарисом «За Північним Дінцем». Перша збірка віршів «Б’ють у крицю ковалі» вийшла у 1962. Борис Ілліч – автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Найвідоміші збірки: «Б’ють у крицю ковалі», «Двадцятий вал», «Відлуння», «Сива ластівка», «Дума про місто», «Міра». Основний жанр – поетичний, виступав також у публіцистиці.

Борис Олійник – ціла епоха в українській літературі, а його митецька й людська доля – один із яскравих прикладів існування (виживання) поета, людини творчої у тоталітарному суспільстві. Так само, як Василь Стус по своїй суті був абсолютно не радянським поетом, так Борис Олійник був утіленням стовідсоткового радянського поета: поета-комуніста, поета-глашатая, поета-академіка, поета-орденоносця. Він жив і творив, наслідуючи попередників: Тичину-Рильського-Бажана. То були випробувані лекала, досить зручні, можливо, часом завеликі, але гарантовано надійні. Саму поезію, літературний труд Олійник сприймав як служіння: партії, державі, народу (Стус казав про себе: «Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину, що пише вірші»). Та й уся творчість Бориса Ілліча – стовідсотково традиційна, властива саме традиційній українській поезії. Його поетична широкотемність вражає: у нього можна знайти сонячний вірш про щастя материнства і про смерть воїна, про Леніна-партію (у дусі Маяковського) і через декілька сторінок – надзвичайно тонкий вірш про плин часу і сенс людського життя. На думку О.Гончара, мотив синівської вірності, кревного обов’язку перед отчою землею,перед близькими людьми – один з найсильніших у творчості Б.Олійника.

А ще в творчому доробку поета – понад півсотні пісень у співавторстві з відомими українськими композиторами Платоном Майбородою, Олександром Білашем, Ігорем Покладом та іншими авторами. Найяскравішими перлинами у пісенній класиці Олійника стали пісні, присвячені матері «Посіяла людям» та «Мамо, вечір догоря». Й досі вони звучать звідусіль як зразок найвишуканішого і наймелодійнішого слова.