Еміль Золя : твори для знайомства з реалізмом.

Еміль Золя (1840—1902) – французький письменник, критик і політичний активіст, автор  20-томної епопеї «Ругон-Маккари». Цю першу в історії літератури сімейну сагу він писав протягом 22 років і відобразив у ній життя сучасної Франції середини XIX століття

Романи Еміля Золя представляють важливу епоху в історії французької літератури. Цей прозаїк стояв біля витоків жанру натуралістичного реалізму, який відстоював зображення життя таким, яким воно є насправді, з максимальною точністю і достовірністю, без узагальнення.

«Жерміналь» – тринадцятий твір цієї великої серії. Це жорстоке зображення бідності й жалюгідності життя шахтарів на півночі Франції, де немає місця щастю, любові, красі, є тільки монотонна виснажлива робота. Золя також показав неадекватність, звірину хитрість й огидність власників шахт. Роман обурив сучасників,  письменника  звинувачували у навмисному згущенні фарб. Але в самій назві роману — передчуття можливості виходу з цієї безпросвітності, адже жерміналь — перший місяць весни в республіканському календарі, місяць появи паростків, час пробудження нового життя.

   

Роман «Нана» — це безжальний портрет французького суспільства. Історія розповідає про життя прекрасної куртизанки Нана, іі краса і розпуста руйнують життя багатьох чоловіків і символізують моральний крах епохи.

 

 

«Черево Парижа» — ще не так давно так називався центральний паризький ринок, де в будь-який час дня і ночі можна було купити все, що завгодно. А навколо розташовувалися знамениті двори чудес — кубла паризького дна. Все це, а також примхливі візерунки доль, які зв'язали героїв, блискуче відбите на сторінках роману.  

                                        

   «Дамське щастя» — відомий у всьому світі багатошаровий твір Еміля Золя. На фоні Парижа, що прощається зі старими законами і буквально на очах стає центром світової моди, головна героїня — юна дівчина Деніз — починає свій шлях становлення.  Проста провінціалка потрапляє у велике місто, що не знає жалю, але не збирається здаватись. Без жодних засобів для існування Деніз влаштовується у відділ одягу для жінок в сучасний універмаг, де проявляє неабиякі здібності.

Роман «Творчість» оповідає про долю художника у буржуазному світі, піднімає корінну естетичну проблему ставлення мистецтва до дійсності.