«Це було наприкінці п’ятдесятих років минулого столітті, коли на земній кулі почали з’являтися перші атомні електростанції. В мою душу закралась тривога: земляни отримали в своє розпорядження таку силу, яка здатна знищити й саму нашу планету. А невдовзі до моїх рук потрапив науковий матеріал, який свідчив: у Сонячній системі колись було не дев’ять планет, а десять – десята планета чомусь «розірвалася, неначе бомба». Так писав академік В.Фесенков. Уламки саме цієї планети падають на землю у вигляді метеоритів.
Через кілька років після статті М.Руденко написав на цю тему науково-фантастичний роман «Чарівний бумеранг». В основу сюжету було покладено відверто умовний прийом: герой роману кидає бумеранг – і доки останній летить туди й назад, сам герой подумки долає тисячоліття й переживає атомну катастрофу на десятій планеті.
Після Чорнобильської катастрофи умовна гра з бумерангом видається наївною, і автор береться за нову роботу. Так в американській еміграції з’явився роман «Син Сонця – Фаетон».
На мільйони світлових років у всі кінці Всесвіту немає нічого дивовижнішого за невеликі осередки матерії, яка внаслідок ще не осягнених людським розумом умов одержала можливість створити розумний світ. Розум, пізнаючи матерію, сприяє її безконечним перетворенням і, пізнавши її закони, стає в ній провідною силою. Як же ми маємо ставитись до такого вражаючого явища в житті Всесвіту, як діяльний розум людини? Яку велику відповідальність за долю матеріального світу зобов’язані відчувати!
Ці та інші важливі питання людського буття розглядає автор на сторінках науково-фантастичного роману, в основі якого – доля загиблої планети Сонячної системи, котра містилася між орбітами Марса та Юпітера.
Ці та інші важливі питання людського буття розглядає автор на сторінках науково-фантастичного роману, в основі якого – доля загиблої планети Сонячної системи, котра містилася між орбітами Марса та Юпітера.
Потрібно лише переступити поріг: витягти мізки з телевізора чи комп’ютера, затиснути у верхній кінцівці пару хрустких папірців із зображенням великих українців і сказати кінцівкам нижнім: «Ану марш до книжкової крамничі чи бібліотеки». Щоб потім, запитавши в людини на вулиці, чи читає вона твори сучасних українських письменників, не побачити перед собою високо підняті брівки і не почути здивоване: «А що, такі є?!».
«Такі» є, і «таких» не один, не два, не три і навіть не чотири. Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Любко Дереш, Ірен Роздобудько, Оксана Забужко, Марія Матіос, Олександр Ірванець– ось далеко не повний перелік творців Літературної Епохи Сьогодення. Їхні твори можна сміливо використовувати як посібник з вивчення сучасної української розмовної мови, в них вистачає «кріпких слівець», що лише підсилює тотожність з реальністю. Разом з тим дана література повністю висвітлює нинішні пануючі у суспільстві проблеми: деморалізацію, наркоманію, пияцтво та ін. Причому форма подачі абсолютно проста і зрозуміла, автори доступними словами, цікаво та змістовно описують панівний стан речей; з максимально наближеною реалістичністю зображують світ за вікном. Загалом твори розраховані на підростаюче покоління, на молодь, яка сама не знає, чого хоче. Декому вони здадуться безглуздою маячнею напівбожевільних придурків, що їм більше зайнятися нічим, як набиванням клавіатурою мозолів на пальцях. Хоча, насправді, кожна книга пронизана своєю філософією, і кожна наводить на певні життєві висновки.
Дещо…
Любко Дереш «Поклоніння ящірці». У цьому романі автор з дивною для його віку майстерністю описує розквіт першого кохання на контрастному тлі жорстоких забавок тінейджерів. Дещо наївна, але щира розповідь про наболіле. Залишитися байдужим нереально.
Любко Дереш «Трохи пітьми». Коли ти молодий, здається, так легко вирішити всі питання, зробивши крок назустріч смерті... Влітку на далекій полонині в Карпатах відбувається з’їзд неформалів: панків, хіпі та інших. Однак цього разу хтось планує влаштувати свій шокуючий фестиваль у фестивалі – шаманський сеанс масового суїцидуMsoNormalfont-family: 'Bookman Old Style'; mso-ansi-language: UK;/p. Шестеро учасників фестивалю самогубців: мазохістка, екстрасенс-невдаха, двійко дівчат із фобією переслідування із потойбічного світу, розчароваspan style=strong style=ний молодий програміст, а також наш герой, пspan style=анк та алхімік з глибокою душевною травмою, яка не дає йому спокою. Ці люди вирішують погодитися на сумнівну пропозицію: під патронатом знайомого екстрасенса взяти участь у сеансі шаманського зцілення, який приводить до драматичного фіналу...Роман має досить містичне забарвлення, насичений елементами фантастики, а тому захопливий.
Сергій Жадан «Депеш Мод». Ніякого відношення до однойменного гурту твір не має. Події відбуваються на початку 90-х, в роки перебудови. «Депешистами» автор називає «загублене покоління», що утворилося на обломках СССР, опинившись на зламі часів, і змушене було всілякими можливими і неможливими методами прилаштовуватися до нового порядку.
…а також…
• Любко Дереш «Культ», «Архе», «Намір!»
• Сергій Жадан «Цитатник», «Генерал Юда», «Пепсі», Балади про війну і відбудову», «Історія культури початку століття», «Біг Мак»
• Юрій Андрухович «Московіада», «Перверзія», «12 обручів», «Таємниця»
• Сашко Ушкалов «БЖД»
• Оксана Забужко «Музей покинутих секретів», «Польові дослідження з українського сексу», «Дівчатка», «Інопланетянка» «Альбом для Густава», «Казка про калинову сопілку»
• Ірена Карпа «50 хвилин трави», «Фройд би плакав», «Перламутрове порно», «Bitches get everything»
• Ірен Роздобудько «Ескорт у смерть», «Пастка для Жар-птиці», «Ґудзик», «Оленіум», «Амулет Паскаля»
… і на завершення
Талановитих українських письменників, що живуть і творять у наш з вами час, море і три річечки, і перелікувати їх всіх фізично-теоретично-практично неможливо. А тому вибір «народного чтива» величезний. Ви ще тут?!))
Немає коментарів:
Дописати коментар