Прочитати фантастичний роман Марини та Сергія Дяченків«Vita Nostra» порадила подруга. Як водиться – заінтригувала, додавши потім, що мені має сподобатися ... Знаючи свої смаки, вже будувала припущення, про що ж піде розповідь? Але це, як вилами по воді ... На обкладинці, цікава картинка, із загальної строкатості якої вихоплюється дівчисько з крилами – що по центру, та нічний клаптик найвищої будівлі, схожого своєї башточкою на замок ... невже чергова книга з натяком на поттеріану?
Обережно, зі звичним трепетом, відкрила обкладинку, перегорнула пару сторінок, в пошуках анотації, пробіглася очима по рядках:
«Сашку, вже майже випусницю школи, безтурботне дівча шантажем і погрозами лиховісна людина (людина?) у чорному змушує вступити до таємничого Інституту спеціальних технологій десь мало не на краю землі. Надлюдськми зусиллями крок за кроком студенти першокурсники визубрюють абсурдні завдання, суцільну нісенітницю, а над їхніми головами дамокловим мечем нависає повсякчасний страх за свою сім’ю...».
Тут її вчать ... Чому ..? І що станеться з нею після закінчення навчання? Залишалося на такий розклад лише знизати плечима ... Хіба мало ... Почитаємо, подивимося. І все, звичайно, виявилося не так вже просто, як могло здатися на перший погляд.
Страх живе в кожному з нас. Дрімає до часу десь на денці душі. А чи не найсильніший страх – за життя власної родини.
«Чудовисько повільно вибиралося з розколеної вежі. Змінювало форму, пульсувало, розтікалося, але Сашка бачила тільки очі. Нерухомі. Трохи каламутні. Дивилися вони на неї і більше ні на кого.
Зустрівшись із ними поглядом, Сашка всією шкірою відчула те, що до неї багато разів відчували інші. Цій істоті байдуже, що її хтось любить. І що вона когось любить. І що в неї було дитинство і що вона хлюпалася в морі. Багато було таких, кимось коханих, що носили в кишені черепашку або чорно-біле фото. Нікого не врятували нічиї спогади, не захистили слова й клятви, а й ті, кого дуже любили, вмерли теж.
Сашка заціпеніла....».
А що ж буде далі?....
Немає коментарів:
Дописати коментар