Ткаченко Г. «Голгофа козацьких нащадків. Терновий вінок». Чернігівщина напередодні революції. Чи міг подумати нащадок славних козаків, працьовитий господар Савелій Руденко, що одного дня втратить все? Чи могла юна Маня, дочка Савелія, знати, що червоноармієць Микола, якого вона покохала усім серцем, зрадить її? Однак коли батька заарештували, вона забула про дівочу гордість і подалася до Миколи – просити врятувати батька. Юнак зробив вигляд, що не впізнав Маню... Велика війна змусила дівчину забути про минулі печалі. Розшукуючи в таборі полонених односельця, Маня зустрічає там Миколу. Він благає пробачити його, клянеться, що завжди кохав лише її.

Процюк С. «Під крилами великої матері. Ментальний майдан». По-перше, цей роман суспільно-історичний – торкається подій Євромайдану. Головний герой хоче, але через хворобу тіла не може бути на Майдані. Чому він так болісно це сприймає? Чого бажає? Головний герой хоче, але через хворобу тіла не може бути на Майдані. Чому він так болісно це сприймає? Чого бажає?Новий роман Степана Процюка – це свідомість доби в «хірургічному» розрізі. Усі нутрощі – напоказ. Моторошно? Звісно! Але тільки так кожен може зрозуміти, чому він такий... Чому на одному плечі сидить невидимий «Мамай», а на іншому «ватник»?

Сурженко М. «АТО. Історії зі Сходу на Захід». «Для когось АТО – просто три букви. Для когось – справжнє випробовування. Що ви зробили б, якби одного дня залишились без нічого? Чи змогли б знайти в собі сили боротися далі, бо рідне місто виштовхнуло вас зі своїх обіймів і змусило починати все заново?» – запитує авторка книжки Маргарита Сурженко.

Герої цієї книги, вже маючи певні здобутки в житті, опинились на новому старті, тримаючи в руках лише невеликі рюкзаки. Молоді люди залишили місто, яке було для них уособленням упевненості та стабільності. Позаду – робота, налагоджене життя, власне житло й така обожнювана зона комфорту. Попереду – невідомість і Україна, якої вони ніколи по-справжньому не знали. Із собою вдалося взяти небагато: свої мрії, страхи, стереотипи, комплекси, віру й надію. Саме це й стало їхньою цеглою для фундаменту нового життя, їхньою зброєю для боротьби із випробуваннями. А ще − спорідненість із рідною землею, зі своїм народом, всю велич і благородство якого вони тільки почали пізнавати. Чим закінчились пригоди героїв, дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.

Євромайдан: «Хроніка відчуттів». Подія Євромайдану й окремі дії в період його тривання матимуть повно інтерпретацій із поглядів історичного, суспільного, культурного… Уже зараз звучить чимало думок й оцінок. Але на все свій час.

Чи не найцікавіші після кожної історичної епохи – польові враження. Саме в них найдостовірніші й найцінніші деталі. Ще ліпше, коли це враження людей не лише з досвідом, а й з умінням їх передавати.

Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Юрій Винничук як літописці Євромайдану.

Проте ці автори не фіксують події, а реагують на них. Так, як може відгукуватися кожен українець. Щоправда, роблять вони це у власній письменницькій манері.

Андрухович Ю. «Тут похований Фантомас». ТСН-ки – це колонки, із якими Юрій Андрухович раз на тиждень виступає на сайті tsn.ua «Телевізійної служби новин» Каналу «1+1». Починаючи з грудня 2010 року, він опублікував їх уже близько двох сотень. 

До вашої уваги – своєрідне вибране з цих щотижневих записів, розташованих у суворо хронологічній послідовності. Готуючи цю збірку, автор свідомо не вносив змістових коректив, але вважав за доцільне вказати точну дату кожної публікації. Дати тут є не тільки каркасом, але й значною мірою орієнтиром.

Юрій  Андрухович український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Віце-президент Асоціації українських письменників. Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, чеською мовами й есперанто.

Євромайдан. «Лірична хроніка». Коли люди пережили шок від перших кривавих подій, гнів помсти й холоднокровність оборони, - почалося глобальне структурне осмислення нової дійсності. Поезія – це перші спроби зрозуміти, що відбулось.

Автори текстів: Маріанна Кіяновська, Евгения Бильченко, Тетяна Власова, Марина Падалко, Катерина Калитко, Ульяна Кривохатько, Борис Херсонский, Єлизавета Жарікова, Павло Коробчук, Марія Ткаченко, Олексій Бик, Микола Чорний, Василь Махно, Марічка Гуменюк, Мар’яна Савка, Карина Тумаєва, Оксана Самуляк, Ліна Абрамова, Богдан Боденчук, Богдан Томенчук, Василь Кузан, Дмитро Андрощук, Вогнедара Січеславська, Елла Євтушенко, Лилия Шауберг, Галина Крук, Янина Косаковская, Сергій Скальд, Олена Покидько, Олена Герасим’юк.