18 травня – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

А ми все міркуємо:

Звідки та сива печаль?

В Тавриду вернуться

Вигнанці твої, Україно...

І туга татарська

В моїх українських очах

Вогнем закипа,

Наймирнішим вогнем

злотопінним...

Тамара Костецька

74 роки минуло від того часу, як було здійснено один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених під час Другої світової війни.

Депортація мала катастрофічний характер: було виселено 183 155 осіб до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану та півночі Росії. За наслідками депортації загинуло від 15 до 46% татар.

Масове повернення на батьківщину кримських татар розпочалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що, нарешті, настав мир  і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову Крим став об‘єктом зазіхань Росії, яка у березні 2014 р. анексувала його.

Кримські татари піддаються нечуваним, з часів Сталіна, репресіям. Люди, втікаючи від лиха, залишають свої домівки і, вмиваючись слізьми, прагнуть вижити та розпочати нове життя.

Про ці трагічні події ми говорили з вихованцями Луцького навчально-реабілітаційного центру 15 березня 2018 р. під час проведення заходу «Багатостраждальна історія кримськотатарського народу – панорама пам’яті».

Учні дізналися про походження кримськотатарського народу, його етнічний склад, історичну долю. Говорили й про сучасне життя кримчаків за межами півострова, зокрема, на території Волинської області.

Під час демонстрації фото та відеоматеріалів, у класі стояла тиша, адже так по-справжньому були передані біль і розпач тих, хто втратив родину та рідну землю.

Наприкінці заходу присутні прийшли до висновку, що кримськотатарський народ зможе подолати усі перешкоди, адже продовжує боротьбу за відновлення своїх прав та історичної справедливості.