Чи легко бути толерантним : дилижанс чемності

 

16 листопада Україна і світ відзначають Міжнародний день толерантності. Свято покликане з повагою ставитися до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки, прийняття і правильного розуміння різноманіття культур нашого світу, форм самовираження людини і способів вияву людської індивідуальності.

Готовність постійно і з гідністю сприймати будь-яку особистість або подію. Це "терпимість" та "миролюбність", тобто  здатність не проявляти негативних реакцій. Так зазначено у Декларації принципів толерантності Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 р.

 

        Але, в умовах російської агресії проти України, проблеми толерантності набули іншого значення. Частина території нашої держави захоплена ворогом, зруйновані міста, гине мирне населення, діти.

        Військові дії спричинили масову внутрішню та зовнішню міграцію, в наслідок чого свої домівки на окупованих територіях покинула значна частина населення.

        Чи можна назвати цей факт проявом толерантності росії до українського народу, його територій? Звісно, ні. Тому що, військове втручання з боку однієї держави відносно іншої є прямим порушенням суверенітету, проявом кримінального та політичного тероризму.

        У мирний час більшість наших громадян жила, маючи запас впевненості у завтрашньому дні. Коли була стабільність, спокій.

        Через війну люди вимушені постійно перебувати у стані невизначеності, вони не впевнені у завтрашньому дні, у тому, що буде наступної хвилини чи секунди. Більшість громадян переживають спустошення, втому, відчувають тривогу й розпач.

        Чи легко бути толерантним в наш час? Звісно, нелегко. Тому плануємо життя на основі власних життєвих цінностей. Плануймо життя у вільній і щасливій Україні на основі цінностей свободи, любові і віри у Перемогу!