Буття думок або Сила громадянської лірики

На уроках літератури всі ми вивчали жанрові особливості того чи іншого твору. Найчастіше вчителі акцентували свою увагу на інтимній чи пейзажній ліриці. Громадянську чи патріотичну розглядали, звичайно, але без трепету. А зараз ми живемо в тотальній потребі отої націоналістичної лірики, яка пробуджує, торкає глибинні родові чуття. Чуття гідності, віри, правди і волі. Всі ті чесноти, які є з народження в кожному українцеві. От саме зараз і потрібен отой трепет у пропагуванні і вивченні громадянської лірики.

 В ці лютневі дні 10 років тому розстрілювали українців-Героїв Небесної Сотні в Києві під час Революції Гідності. Спільно зі студентами другого курсу ВФККіМ ім. І. Стравінського спеціалізації «Видовищно-театралізовані заходи» (викладач Вадим Хаїнський) ми мали нагоду згадати яскраві зразки громадянської лірики і творити поетичне дійство «Буття думок» для наших читачів – студентів Луцького медичного інституту, викладачів, гостей бібліотеки, волонтерів. Коли юні режисери читали громадянську лірику І. Франка, Ю. Іздрика, Олени Теліги, В. Стуса, С. Жадана, В. Симоненка – чути були лише скрип старого паркету на сцені.

Вивчення патріотичної лірики, знання її, популяризація – це тільки один камінчик в побудові міцного націоналістичного фундаменту нашої державності. Державності, за яку проливається кров на фронтах Великої визвольної війни з РФ, країною-гноєм, країною-терористом і її народом, який теперішнє і майбутні покоління українців проклинатимуть у віках. 

Слава всім українським героям! Слава нації! Смерть ворогам! Україна – понад усе!