10 березня – день пам'яті Тараса Шевченка

Пишаємось, пам’ятаємо, вшановуємо

Щороку в березні українці вшановують національного генія, поета, письменника, художника і громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Він був і залишається справжнім митцем, людиною незвичайної долі і неймовірного таланту, що здобула світову славу.

Літературні твори Тараса Шевченка всесвітньо відомі, їх переклали 147 мовами світу, і вони стали  частиною національної культури багатьох народів. Поет  часто звертався до національно-визвольної тематики не лише українського народу, показуючи цим потребу боротьби окремих осіб не лише як громадян певної держави, а як індивідуумів.

Ознайомлення з літературною спадщиною Тараса Шевченка за кордоном почалося ще за його життя і згодом набуло там великого успіху. У 1840-х роках з'явилися перші відгуки про Шевченкові твори у польській і чеській критиці. У другій половині XX століття творчість Шевченка найактивніше освоювалася в європейських країнах. На початку XX століття Західна Європа та Америка мали можливість ширше ознайомилися з творчістю автора «Кобзаря».

Тарас Григорович став унікальним поетом у світовій літературі, тому що не існує відповідних аналогів поета у письменстві інших народів, у плані доступної форми донесення до інших народів менталітету нації (українців), його світоглядних позицій та зображення усіх історичних перипетій, які довелось пройти українцям на шляху державотворення.

Шевченкознавство в сучасному світі : монографія / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; [за ред. І. П. Бондаренка, Л. В. Коломієць]. - Київ : Київ. ун-т, 2014. - 463 с.

Колективна монографія, написана відомими фахівцями Інституту філології Київського національного університету, покликана висвітлити сучасний стан шевченкознавчих студій у світі, передусім у Європі та Азії. Значну увагу приділено перекладам творчої спадщини Кобзаря іноземними мовами.

Чуб Д.

Живий Шевченко: невигадані оповіді / Д. Чуб. - Київ : Ярославів Вал, 2013. - 272 с.

Шевченко, якого ми знаємо, дивиться на нас із численних п’єдесталів, барельєфів і портретів біля іконостасу. Образ - більш ніж знайомий. Натомість яким насправді був Тарас Шевченко у побуті, які мав смаки, уподобання, як проявляв свою кмітливість і дотепність, якими були його романтичні пригоди? Про це, а також про Шевченка-поета і Шевченка-художника розповідає в книзі український письменник з Австралії Дмитро Нитченко (Чуб).

Слухай Н. В.

Світ сакрального слова Тараса Шевченка : монографія / Н. В. Слухай ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - 2-ге вид., випр. та допов. - Київ : Київ. ун-т, 2014. - 224 с.

Перший розділ книги присвячений лінгвопоетичним аспектам творчості Тараса Шевченка, містить роздуми над архетипами художньої мови поета, аналіз образів-міфологем художньої мови Тараса Шевченка. Другий розділ включає аналіз чотирнадцяти віршів Тараса Шевченка в лінгвостилістичному, текстолінгвістичному, міфопоетичиому висвітленні.

Шевченко і світ : літ.-крит. ст. / упоряд. Д. С. Наливайко. - Київ : Дніпро, 1989. - 316 с.

У збірнику йдеться про світову славу Т. Г. Шевченка. Автори простежують, як відкривали, сприймали, перекладали, інтерпретували творчість геніального українського поета в слов’янському світі, Західній Європі, Латинській Америці та інших регіонах. Це перший збірник у  літературознавстві, який розкриває шляхи Шевченка до інтернаціональної аудиторії.

Сергійчук В.

Українські державники: Тарас Шевченко / В. Сергійчук. - Вишгород : Сергійчук М. І., 2014. - 312 с.

З-під пера доктора історичних наук Володимира Сергійчука Тарас Шевченко постає як поет, котрий не тільки кличе до боротьби за волю України, але й вболіває за збереження українського етносу, що особливо проявляється в поемі «Катерина». Окремо розповідається в книзі про те, як поезія Шевченка відроджувала й утверджувала українство в нашій столиці – Києві, починаючи з студентства Університету Святого Володимира. Роль цього міста для українського національного відродження Тарас Шевченка зрозумів краще багатьох князів і гетьманів, які за свої столиці обирали маловідомі провінційні містечка. Саме й тому він сказав пророчі слова: «Святий Київ наш великий».