Дара Корній увірвалась до сучасної української літератури з романом «Гонихмарник», який посів третє місце на «Коронації слова-2010»

  Дара  Корній увірвалась до сучасної української літератури з романом «Гонихмарник», який посів третє місце на «Коронації слова-2010». Також серед нагород авторки - відзнака «Дебют року» від видання «Друг читача», премія асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» - «Відкриття себе» імені В.І. Савченка. Її нова сага про безсмертних уже встигла полонити серця шанувальників усієї країни!

  Дара Корній (це ім’я - літературний псевдонім) народилася на Волині, і саме з Волині починається дія її роману «Гонихмарник». А зараз живе у Львові, де ця дія продовжується. Закінчила Українську академію друкарства. Пише також дитячі твори. За її словами, «Гонихмарник» - її перший «дорослий» роман, хоча головними героями його є підлітки, і читачами, мабуть, також нелюдське кохання. Парадоксально? У романі Дари Корній «Гонихмарник» гонихмарник-дводушник має надзвичайні сили, бо в ньому не лише людська душа. Отож дивовижно радісно дізнатися, що і злий Гонихмарник здатний на кохання - адже міг би задовольнитися тим, щоби жити душа в душу з самим собою.

   Та, відай, принаймні одна душа в Гонихмарника не на місці - і знаходить собі пару поза власною оболонкою. Душа звичайної людини під час життя залишає її тіло хіба під час сну. В Гонихмарника, певно, інакше - і мандри чарами відбуваються не лише уві сні. Часом тривожно, але коли Гонихмарник нарешті зустрічається з Аліною, відчуваєш заспокоєння. Аби одна душа знала, що робить інша. Якщо підлітки всього світу божеволіють вp class=ід романів Стефані Майєр про вампірів, то українським читачам пощастило ще більше, бо у них тепер є «Гонихмарник». І міфологія в цьому романі продумана чудово, і дія відбувається динамічно, і герої сповідують цінності, яких ми хочемо в літературі: хоробрість, відданість, готовність боротися за свою любов.

    Гонихмарники, вони ж градобури, - істоти, які іноді допомагають, іноді псують людям життя. Вони поселяються в чоловіках, яких потім страшенно тягне до жінок - але люблять вони лише жінок з однієї родини, які самі наділені великою силою... Від волинського села до Львова, Лондона і паралельних світів триває дія в романі. 

   Дара Корній пише живою, простою українською мовою, часом вдало застосовуючи діалектизми, вплітаючи українські міфи. Це приклад якісної масової літератури. Книга «Зворотний бык темряви» має всі шанси стати бестселером і сподобатися не лише підліткам, а й їхнім батькам. Юна Мальва, тільки-но здобувши статус безсмертної, змушена йти у світ темних, і невідомо, чи витримає вона гідно це випробування. Як і герой «Варти» Сергія Лук’яненко, Мальва мусить обрати бік сили. Знання безсмертної зростають із кожним днем, і темний бік приваблює своєю силою й обіцянками цілковитої влади, адже її батько Стрибог - наймогутнішій темний. Але на світлому боці у неї залишилися близькі люди та коханий… Від того, чи витримає Мальва випробування, залежить доля багатьох світів, однак не варто недооцінювати підступність темної сили…

    

    Не так давно у харківському видавництві «Фоліо» побачила світ книжка «Київські відьми. Меч і хрест» журналіс width=MsoNormalMsoNormalтки Владіслави Кучерової, більше відомої під псевдонімом Лада Лузіна. Книга «Київські відьми. Меч і хрест» присвячена улюбленій темі Лузіної - надприродному в нашому житті. Три молоді жінки-киянки несподівано для себе приймають від вмираючої відьми її дар. Як же вони зуміють розпорядитися ним?   Адже вони такі різні: тихоня-студентка, залізна бізнес-леді й співачка з нічного клубу. Всі події розгортаються в Києві в наші дні. Але, володіючи магічним даром, не важко потрапити в минуле і познайомитися з авторами«Демона» і «Трьох богатирів» - Врубелем і Васнецовим. А заодно побувати на київській Лисій Горі, де, за переказами, збиралися всі слов'янські відьми. На  перший план Лада Лузіна  виводить фантастичну картину світу, беручи в основу сказання, легенди і міфи. В цій фантастичній повісті можна знайти риси літературної казки, романтичної повісті, оккультно – містичної  літератури символістів. Автор свідомо прагне створити фантастичну міфологію. Світ, створений автором, втілює у собі людські бажання та її уявлення про всесвіт, вони знаходять своє собі втілення у образах героїв, у їхніх вчинках. Три героїні роблять свій власний вибір - «втеча від реальності» у світ, в якому самі створюють свої долі, керують своїм життям.

                                                            

   Сюжет нової книги Пауло  Коельйо «Рукопис, знайдений в Аккрі», розгортається 1099 року у Єрусалимі. Місто готується до вторгнення хрестоносців, грек, відомий як Копта, скликає збори з юнаків і старих дідів, з чоловіків і жінок міста. Великий гурт людей, куди входять християни, юдеї й мусульмани, збирається на майдані, думаючи, що почує настанови, як приготуватися до битви, але Копта хоче говорити з ними зовсім не про це. Усе свідчить про те, що поразка близька й неминуча, але грек хоче тільки заохотити людей шукати мудрість, яка існує в їхньому повсякденному житті, що навчає їх уникати викликів і труднощів. Справжнє знання, слід шукати в живому коханні, в пережитих утратах, у хвилинах кризи та слави, і в щоденному співжитті з неминучістю смерті….

                                                         

          Представляємо  книгу Міли Іванцової «Вітражі».

        «Вітражі» й написані, як вітражі: кілька історій різних людей переплітаються в одну. Такий прийом Міла Іванцова застосовувала і в романі «Родовий відмінок», де ми дізнавалися про життя кількох родин, у яких діти народилися в один день в одному пологовому будинку.

       У «Вітражах» ми стежимо за життям двох жінок, які студентками жили разом, і не лише в тому сенсі, що ділили кімнату. Вирісши, вони втрачають контакт одна з одною, але постійно думають: що б у такій ситуації зробила інша? І ось нарешті...

        Книга має і ще дві історії – французької письменниці Франсуази Саган, роман якої все ніяк не візьметься перекладати головна героїня Поліна, і бабусі самої Поліни – француженки Ніколь, що її закинула доля на Чернігівщину.

        Міла Іванцова пише для звичайних людей, а не літературних критиків. «Вітражі»сподобаються широкій аудиторії. Годі тут шукати філософських рефлексій, зате є цікаві людські історії. Іванцова вдало ставить українські теми в європейський контекст; видно, недаремно видавництво «Нора-друк» опублікувало роман «Вітражі» в серії «День Європи».

Кому б із нас не хотілося хоч краєчком ока зазирнути в інший часовий вимір? Маркіянові вдається навіть більше – він потрапляє в славне козацьке товариство, разом з друзями здійснює мандрівку від Січі до Берестечка, рятує старовинну книжку, за якою чомусь так вперто полюють вороги, вибирається з підземної неволі у замку, визволяє з татарського полону самого козацького гетьмана... Про всі ці та інші захоплюючі пригоди йдеться в романі «Білий вовк на чорному шляху» відомої української авторки Надії Гуменюк. А ще про те, що кожна людина мусить робити свій вибір і чинити по-козацьки, бо ж козак – душа правдива і смілива.

                                                 

    У кожній з новел, які складають архітектоніку роману Надії Гуменюк «Янгол у сірому», - окрема людська доля, що використовується або занепадає у нестримному крутежі історії. Але всі вони зав’язуються у тугий сюжетний вузол навколо криниці, що колись стояла на хуторі, а тепер опинилася у «царському» селі. Пам’ять води невмируща, а час робить над нею нове коло... Ніщо не минає безслідно, все має своє продовження. Такий лейтмотив роману – сучасної варіації біблійної притчі про Авеля і Каїна.

                                           

      За параметрами «жіночого роману», «сільського трилера» та «любовної драми» цей текст здатен потіснити не одного літературного аксакала.Головна ознака дебютного роману Ж. Куяви «Нічниці» – інтригу витримано до самого фіналу, а композиційно якісний, живий, із дбайливо виписаним тлом та невимушеною гнітючою атмосферою сучасного українського села сюжет, історія запопадливої пристрасті, маніакальної закоханості, з цілком логічним фіналом «словом, усі померли» – залишає неоране поле для читацьких переживань, роздумів та висновків. Як і належить добрій книжці.

      Спеціальна відзнака за ексклюзивний жіночий твір Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА»

                                                 

   Роман Галини Вдовиченко «Купальниця» – легка і водночас глибока «жіноча» розповідь про сучасну українську Попелюшку, яка закінчивши школу, виривається із лещат сірих та злиденних  провінційних буднів і їде підкорювати столицю.Такі  дівчата зустрічаються нам щодня.Історія простої української дівчини Кароліни Кужвій нагадує нам про прості загальнолюдські цінності. Між рядків у «Купальниці» читаємо про вічне: любов, дружбу, взаємопідтримку. А найголовніше – про те, що кожен із нас є господарем  власного життя і творцем власної долі!

   Кароліна – звичайна провінціалка, що могла б стати «зіркою». Адже разом із братом Робертом їй на роду були написані щастя і слава, а кому що – про те ворожка змовчала. Старший брат першим облаштувався в Києві, сестра з Висіча приїхала на все готове та невдовзі змушена була знятися з місця. Чому? Вона сама б вам не сказала. Наче квітка купальниці, що тримає пелюстки міцно стуленими, про особисте Кароліна анічичирк – за те й прозвали Купальницею. Та що, як загадковій дівчині, якій не підкорилася столиця, підкориться весь світ?

    Про Каролінині перші кроки в дорослому житті, про її пошуки власного призначення, і врешті – зустріч з долею – новий роман Вдовиченко. І все це на тлі повсякденного життя Києва і Львова, складних людських стосунків і незбагненної симпатії до дивовижних квітів, що так неохоче розкривають пелюстки. 
  Новий роман Галини Вдовиченко, ще називають римейком  роману Теодора Драйзера «Сестра Кері». У сучасній українській сестрі Кері чимало жінок впізнають себе – таких сильних, незламних та цілеспрямованих. Вони живуть із нами по сусідству, ходять тими ж вулицями і їздять тим же транспортом, й ми  рідко замислюємося,  що для кожної з цих дівчат життя приготувало окрему стежину.                                  

 

    У новій збірці тернопільська письменниця Ніна Фіалко знайомить читачів зі своїми оповіданнями соціальної тематики і двома повістями, в яких порушує актуальні питання сьогодення.

    Героїня повісті «Розбагатіємо?», як і багато інших сучасних жінок, прагне залишитися в бізнесі, котрий започаткувала ще на початку переходу країни до нових ринкових відносин. Чи вдасться їй побороти всі труднощі та підступи на шляху до досягнення заповітної мрії? Читайте і ви не пошкодуєте за витраченим часом.

У повісті «Сльози Роксоляни» описані митарства сучасних студентів, яким не вистачає коштів, щоб закінчити навчання у приватному інституті. Запропоноване читається легко, затягує напруженими сюжетами і залишає враження для роздумів. Незважаючи на складність сюжету та серйозність тем, які авторка порушує у своїй книзі, у творах Ніни Фіалко присутні також комізм і гумор. 

                                      

…Що може статися, коли в будинку раптово припиняється подача електроенергії?

      Згасає світло, вимикаються холодильник, праска, телевізор, радіо. Але це ще нічого, якщо ти в межах своєї квартири. А якщо – в ліфті? Темрява і страх зненацька охоплюють тебе. І, здається, виходу немає.

В своєму новому романі Людмила Іванцова пропонує тим, хто потрапив в таку халепу, свій ключик до виходу з подібної ситуації.

      Саме через зупинку ліфта дивним чином переплітаються долі чотирьох різних героїв – двох колишніх однокласників Ігоря та Лева та двох молодих жінок Лізи та Олі.

     Перші двоє – звичайні сучасні чоловіки, мешканці Києва. Вони мало чим відрізняються від інших – в міру успішні, в міру заклопотанні буденним життям. Вони мають свої розваги та турботи, виборюють місце під сонцем і в поті чола заробляють собі на хліб насущний. Але серед усіх буденних потреб є одна, котра ніяк не піддається рішенню: відчути смак життя. А точніше – віднайти в ньому ту «чисту радість», яка була в дитинстві.

     На відміну від них, у Лізи та Ольги навіть немає часу замислитись над таким глобальним питанням. Адже у своєму житті вони не шукали шляху до складних істин. А тим більше – пригод. Долі цих молодих жінок несподіваним чином переплелися за межами батьківщини, куди вони вирушили на заробітки, мріючи повернутися додому і вирватись на інший рівень існування.

      Всі чотири долі несподівано переплітаються в мить, коли зупинилися ліфти…

    Незбагненна історія про дивовижного чоловіка, який несподівано втрачає все і починає свою щоденну боротьбу за кожну п`ядь родової землі, кожну крихту родового скарбу.

    Ця книга – про «стяжання духу», мудрість любові, про пам`ять серця, силу терпіння і високість людської душі. І про те, що кожен наш день – це сходження до чогось і спуск у нікуди...

     А ще між рядками цього роману буяє джерельний нурт стихії Карпатського Світу.

Новий роман, розповів Мирослав Дочинець, є спробою продемонструвати всю красу і багатство, всю різноманітність нашого краю. І при цьому, каже, має принципову відмінність від попередніх книг – не має словничка діалектизмів, який автор не складав принципово. «Ми із цікавістю читаємо латиноамериканську літературу, десь захоплюємось свідомістю європейців, їхніми героями… І в той же час чомусь не оцінюємо наші скарби – глибині, приховані. А ми ж ходимо по золоту, в нашій землі закладена така внутрішня енергетика, що диву даєшся, як ми це все не осмислюємо, «розбазарюємо». 

      Відтак, упевнений автор, настав час говорити і демонструвати увесь дух, яким багате і яким таке цікаве Закарпаття. І романом цим, розповів Мирослав Дочинець, він хотів віддати борг рідному краєві, землі і людям, які також сприяли «заплідненню» його творчості. «Ця книга про рід: щоб людина прийняла себе, вона має спочатку прийняти свій рід – це важливо на рівні нашого психогенетичного здоров’я… Роман багатоплановий: тут буяння природи, наш етнос, наш фольклор, і на цьому фоні відбувається вся історія. Книга – про чоловіка, якого я зустрів десь років 12 назад, і коли познайомився з його історією, довго не вірив у те, що таке може бути. Книга про людину, яка в один момент втратила все, але щодня подовжує боротись за кожну п’ядь свого життя».