Книжки

         Шевчук В. «Порослий кульбабами дворик». Новий двотомник Валерія Шевчука особливий: тут зібрані невидані новели та оповідання. Перша книга – Жовте світло вікон складається з текстів, написаних упродовж 1960-1964 років. Видання проілюстроване світлинами й документами із родинного архіву автора.

         Роздобудько І. «Зроби це ніжно…». Що можна зробити «ніжно»? Аж ніяк не те, про що ви подумаєте в першу чергу, беручи до рук цю книгу! Ніжно дорослий світ карає дітей. Ніжно і непередбачувано ми заганяємо свого ближнього в глухий кут. Ніжно вбиваємо те, що могло б стати сенсом життя. І так само лагідно прощаємося з мрією, коли вона вже майорить на горизонті. Але є й інші люди... Кожен обирає для себе: стояти на місці – чи йти; думати, як усі, - чи зробити власний вибір; служити високій меті – чи згаснути в небутті, так нічого і не зробивши....

       Денисенко Л. «Танці в масках». Часто буває, що чуже життя здається нам набагато яскравішим і цікавішим, ніж власне. Тому вчителька корейської мови, корінна мешканка Сеулу Мей Кім й почала стежити за загадковою європейкою, таємницю якої вирішила дізнатися будь-якою ціною. Мей Кім навіть не здогадувалася, що ця загадкова європейка – українка Неллі, яка давно здалася на волю обставин і втратила своє справжнє Я. Чи знайде відповіді на свої запитання Мей? Чи знайде себе Неллі? Що чекатиме їх в цікавому, неоднорідному місті Сеулі? І головне питання: чи прийме вогнище їхні маски? Адже напис на традиційній корейській масці каже: «І починався святий танець, де в кожної маски була своя роль. Потім маски спалювали, і люди вірили, що всі нещастя зникли разом із димом».

        Зелінський А. «Соняхи. Духовність на час війни» - книжка, написана військовим капеланом, який постійно здійснює своє служіння в зоні АТО, стоїть пліч-о-пліч із тими, про кого пише, підтримує їх і проводжає в останню путь. Вона – про друзів і для друзів, а тому написана з любов’ю та щирою вдячністю. Тут зібрані тексти про глибоке і про глибоко людське, про духовний вимір людського досвіду війни та про справжню любов, здатну перемінити людину на сонце, а наш спільний біль – на радість спільної надії. Адже хлопці, про яких ідеться, – молоді офіцери Збройних Сил України, – втілення відданої та жертовної служби своєму народу, щирої, щедрої та до кінця вірної любові. Відтак книжка водночас є даниною світлій пам’яті тим, хто в час, коли Україну огорнула непроглядна темрява, соняхами запалали на полях української журби.