Горовий Р. «Казки на ніч». Ці короткі історії-новели, які писалися щодня протягом року вбирали в себе прожите за день, враження від особливих зустрічей, телефонних розмов або спілкування з бійцями чи волонтерами під час поїздок в зону АТО. Від Майдану й до війни в серці лишається багато різного, і це нам із вами ще потрібно навчитися переживати без нових втрат. «Казки на ніч» від Горового стали традиційним вечірнім читанням для багатьох друзів і читачів у Фейсбуці. Про людей, їхні прості, але глибокі історії. З акцентами, і без остогидлих повчань «як жити». Нариси для роздумів і думок, що своєю чесністю, ніби вода, точать камінь кожного, хто «присів» на їхнє щовечірнє читання.

Втім книжка не є простим копіюванням ФБ-текстів. До неї відібрані лише ті історії, які можуть показати прожите нами, примусити пережити це так, як переживали ми або просто передати майбутнім дітям образ України сьогодення. Розділ «В тиші» - це історії з України поза лінією фронту, «На межі» - історії з території АТО, «Трохи далі» - окупована територія, «Десь» - розповіді з різних місць і P.S. - кілька нотаток Автора.

Поляков О. «Хроніки туманної Трої». Перший роман Олега Полякова «Рабині й друзі пані Векли» літературний критик Євгеній Стасіневич назвав кращим дебютом 2015 року. «Хроніки туманної Трої» розвивають ідеї так званої «химерної» прози, започатковані автором у дебютній книжці. Тут поєднано непоєднуване: на перший погляд, виразний масліт із рисами детективу, який у третій частині зненацька перетворюється на роман-містерію з елементами «метафізичної археології». Своїх героїв автор ставить у незвичні, межові й екзистенційні обставини, даючи їм можливість сказати найголовніше, порушити пересічний хід подій.

Бондар А. «І тим, що в гробах». Збірка малої прози А. Бондаря – яскраве відображення суб’єктивних, дуже особистих вражень автора. Це підслухані історії та розмови, галерея небанальних сюжетів про звичайне життя пересічних людей. Але крізь цей химерний калейдоскоп спостережень раз по раз виринають нетривіальні, такі, на перший погляд, непоєднувані образи, як-от смішний і трішки недоречний Папа Римський на Святошині, тб-серіальний комісар Рекс і навіть наймудріша з мишей. Саме тому «І тим, що в гробах» припаде до душі навіть найвибагливішим читачам.

Есаулов О. «Антилюди». Ні, це не відчуття помсти. Відчуття самозбереження?
Сьогодні він убив чужих дітей, а взавтра вб’є моїх?  Це вже ближче, але все ж таки не те. Ні…  Я прислухався, вдивлявся в себе і намагався зрозуміти,  що примушує мене взяти до рук «сватюшку» й позбавити життя іншу людину. Може, відчуття справедливості? Око за око, зуб за зуб? А може, все разом? Життя за життя? Не знаю… Не знаю! Не знаю!!! Але такі люди не мають права на життя! Тому що вони не люди! Вони – антилюди!

Осока С. «Нічні купання в серпні». Перша прозова збірка Сергія Осоки здебільшого вибудувана на буттєвих сюжетах і образах тих людей, що за дитинства чи молодості пережили голодовку, а в часи своєї старості переживають інші напасті: недуги, безсилля, черствість, безвихідь, непорозуміння, відчуження. Автор майстерно пов’язує їх у стосунки з дітьми, онуками й правнуками – ще такими недосвідченими, а вже часом зарозумілими, і ці зв’язки, скріплені непозірною, непоказною любов’ю, проймають читача до глибини душі, повертаючи до свого приватного досвіду. Графічний реалізм і тонка лінія містики, неусвідомлене пробудження потягу до любощів і усвідомлення минущості любовних зваб, врода молодості і потворність старості, муки пізнання й гіркота розчарувань, - все згармонізовано разками слів на міцній волосіні задуму.

Станіславська А. «Правда і кривда». Правда і кривда – із зіткнення двох категорій складається існування багатомільярдної людської спільноти, тих дій і вчинків, що його формують. І здатність людини побачити абсолют за машкарою буденних дій і дає нам змогу оцінити її справедливо.

Щоденні – й усі такі унікальні – взаємини людей автор розкриває в динамічних і легких для читання сюжетах, виклад дарує насолоду й живою яскравою мовою

Кокотюха А. «Різник із Городоцької». Львів, 1913 рік. Напередодні Різдва жорстоко вбито кількох дівчат легкої поведінки. Газети дали невловимому вбивці прізви­сько – Різник із Городоцької. Але кримінальна хроніка та інші сенсації більше не цікавлять уже відомого читачеві львівського адвоката Клима Кошового. У нього життя налагоджується: він має адвокатську практику, заможну клієнтуру, повагу в суспільстві й наречену – відому акторку театру і кіно. Та захищати хворого юнака, якого підозрюють у жорстоких вбивствах, Кошовий усе ж таки погоджується. Програти він не може, а перемога – це додаткова й гучна реклама. Але щойно невинний виходить на волю, на Клима починається справжнє полювання. Щоб урятувати своє життя, йому треба якнайшвидше знайти Різника. Так починаються пошуки, котрі приводять Кошового та його друга Йозефа Шацького в стіни психіатричної лікарні, відкривають світ львівських повій і таємниці хворих душ. Клим не знає, як Різник змінить його життя. І тим більше не уявляє, що ця справа підніме завісу над однією з таєм­ниць впливової красуні Магди Богданович… 

Заславська К. «STEK. Мережива життя». Дія роману починається в наші дні в Одесі. Головна героїня, купуючи старовинне піаніно фірми «STEK»,випадково розкриває чужу таємницю…