Книги-ювіляри

Цього року ми відзначаємо 425-річчя з часу публікації всесвітньовідомої трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» (1595 р.).

Тема кохання – одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але зразком найвідданішого та найтрагічнішого кохання є трагедія «Ромео і Джульєтта». Вона не має собі рівних за глибиною проникнення в психологічну природу кохання. Основною сюжетною лінією шекспірівської трагедії є викриття нескінченних міжусобних чвар. Ніхто зі старійшин роду Монтеккі та Капулетті вже не пам’ятав, через що почалася ця ворожнеча, але вона захопила і молодь, заважаючи їй жити. У родині Капулетті росте дочка. Джульєтті лише тринадцять років, вона слухняна, шанує батьків. Але її покірність має межу. І ім’я їй – Ромео Монтеккі. Світле почуття до сина ворогів своєї родини неминуче вступає в суперечність із традиціями, з волею батьків. Ромео, довідавшись, хто його кохана, відчуває наближення грози. Але любов для нього сильніша за смерть…

Вони вмирають разом, їхня любов перемагає смерть, тому що загибель молодих людей назавжди усуває вікову ворожнечу. їхня смерть змушує задуматися Монтеккі і Капулетті, правителів Верони й усіх, хто залишився в живих. Чи не час покінчити з кривавими чварами? Важливо те, що перемога молодих відбулася, гірка і страшна, але звершилося: Монтеккі й Капулетті об’єдналися, вони тепер «кревні» і згасла столітня і безглузда ворожнеча. Перемога! Але, немає на світі більш сумної повісті, ніж повість про Ромео і Джульєтту…