Починається сезон дощів, а вечори темні та холодні – саме те що потрібно, аби сховатись у кімнаті з горням чаю та атмосферною книгою. Чому атмосферною? Тому що важливо не тільки те, хороша книга чи погана, а й те, чи вчасно вона потрапила до ваших рук. Засмучена людина не буде в захваті він якісної комедії, а радісна – не відчує настроїв головних героїв у драмі. Навіть якісній літературі потрібен свій час. Тож ми підібрали для вас добірку таких атмосферних книг, які ідеально пасуватимуть до осінньої пори.

Яворівський В. О.

Оглянься з осені ; Автопортрет з уяви : романи / В. О. Яворівський. - Київ : Дніпро, 1984. - 431 с.

Книга Володимира Яворівського «Оглянься з осені». Автопортрет з уяви, події роману розгортаютья в наші дні в селі Городищах над Бугом.

«Автопортрет з уяви» - роман про життєвий і творчий шлях обдарованої селянки, народної художниці Катерини Білокур. Використовуючи документальні факти з біографії художниці, автор зосереджує увагу на глибокому й прекрасному світі митця.

Хаткіна Н.

Жінка-осінь : спогади та мрії / Н. Хаткіна. - Донецьк : Проспект-Прес, 2007. - 320 с.

У книзі йдеться про буденні клопоти, романтичні спогади та… мрії… Синтементальність та гумор у книзі поєднуються органічно. У цьому романі багато осіб впізнають себе. Але найперше – це історія кохання. Кохання, яке «було, та загуло», яке ще справдиться…

Рогашко А. В.

Осіннє Рондо місячної ночі : роман / А. В. Рогашко. - Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2015. - 208 с.

Старовинні вулички чарівного Львова... Кохання, яке переживає цілі століття і знову народжується через багато років... Карколомні збіги, містичні події, морок часу, давні таємниці та здобуті трагедії...

Щоночі Любка бачить дивні сни, у яких вона кохана - і закохана. Щоночі вони зустрічаються під ліхтарем... І одного разу вона кидає все і вирушає до міста своєї мрії, щоб знайти незнайомця зі снів... Невже це справді її доля? А може, то душі давно померлих закоханих намагаються віднайти одна одну?

 Врешті кожен здобуває найважливіше. Кохання на роздоріжжі віків. Кохання, непідвладне часу...

Гербіш Н.

Теплі історії до кави / Н. Гербіш. - Київ : Брайт Букс, 2019. - 168 с.

У книзі зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, та дні в яких і збереглися ці історії.

Смаль Ю.

Теплі історії з корицею : повість / Ю. Смаль. - Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2014. - 128 с.

Перед вами – затишна повість про щастя жінки. Вона схожа на клаптикову ковдру, де основа-полотно містить на собі різнобарвні шматочки тканини, що своїм поєднанням творять унікальний візерунок. Текст має центральну сюжетну лінію: молода жінка трепетно кохає свого чоловіка, виховує дітей, пече яблука з корицею, піци та лазаньї, облаштовує дім усілякими мистецькими дрібничками, готується до Різдва й святкує його з найріднішими, вирушаючи в мандрівку. Строкаті клаптики – це різноманітні історії кохання, згадані, списані з життя чи вигадані самою героїнею повісті. Саме ці оповідання роблять книгу неповторною й дарують особливу насолоду читання.

Флеґґ Ф.

Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» : роман / Ф. Флеґґ ; пер. з англ. Д. Петрушенко. - Харків : Кн. клуб «Клуб сімейн. Дозвілля», 2016. - 320 с.

Багато людей бачили однойменний фільм, але мало хто знає, що він був знятий по чудовій книзі, вартій, аби її прочитали. Головні героїні обговорюють дивовижні історії життя людей, що їх оточують, це не просто плітки двох жіночок у кафе, це історії, котрі змушують інколи сумувати, інколи захоплюватись чи сміятись. Але всі вони – надихають і додають сили, книгу можна приймати як ліки від осінньої апатії.